Психологічні особливості життя підлітка

      Підлітковий вік є одним із найкритичніших етапів життя. Вікові межі підліткового віку можуть знаходитись у діапазоні 11- 16 років, хоча у кожної дитини може починатись і закінчуватись раніше чи пізніше вказаного віку.

Початок підліткового віку можна помітити в активних змінах фізіологічного розвитку, поведінки, смаків, поглядів дитини. Найбільш помітним є нестабільний емоційний фон, який багато в чому пояснюється активним виробленням організмом гормонів. Підліток може болісно сприймати дуже багато життєвих ситуацій та моментів.

У соціальному плані збільшується значення спілкування з однолітками та друзями, спілкування зосереджується у соціальних мережах, телефонних розмовах, зустрічах та прогулянках з друзями. Батьки, родичі та вчителі відходять на задній план. Так, підліток може нічого, або майже нічого не розповідати батькам про себе. Часто спостерігається підвищення конфліктності у стосунках із батьками та старшими. Це зумовлюється гострим проявом почуття дорослості, яке не є фактичним, оскільки підліток залежний у фінансовому та інших планах від батьківської сім’ї.

Проте дитина заявляє про свою позицію, хоче мати такі ж самі права, як і дорослі, бажає володіти статусом дорослої людини. Особливо гостро постає це питання у тих ситуаціях, коли вимоги у сім’ї до дитини та до батьків істотно відрізняються. Підвищується почуття несправедливості до підлітка та відстоювання власної позиції.

В певній мірі загострення почуття дорослості підкріплюється друзями, які часто є старшими (або повнолітніми), і щоб довести свою дорослість потрібно поводитись таким чином як і решта членів групи. Залежність від думки важливої для підлітка групи може мати негативні наслідки (вживання алкоголю, тютюну чи наркотичних речовин, ранній статевий досвід тощо).

Часто, навіть маючи свою думку, підліток приймає думку групи, для того, щоб не виділятись в ній та не бути відкинутим. У цьому віці відбувається розширення самосвідомості, формування та розширення бачення власного «Я», формування ідеалів, цінностей, порівняння себе з іншими, визначення свого місця у світі, які можуть бути досить нестабільними.

Особливе місце займає стурбованість стосовно свого зовнішнього вигляду, яка може переходити у болісні переживання стосовно власної ваги, пропорційності та розмірів частин тіла, чистоти шкіри тощо.

Особливістю підліткового віку є ще одна важлива подія – поява романтичних бажань, закоханість та перші романтичні стосунки. І ця сфера є досить проблемною, адже підліток починає робити перші кроки у побудові власних стосунків. Часто в цьому віці створюються «шлюби в мініатюрі», які проявляються у надмірній залежності пари один від одного, постійна підтримка контакту із партнером.

Зазвичай одна зі сторін втомлюється від такого формату стосунків і вирішує вийти з них, що завдає неабиякого болю партнеру. Часто такі стосунки спостерігаються і у дорослих, проте, у підлітковому віці вони можуть мати більш негативні наслідки, оскільки підліток ще не сформував своїх способів вирішення важких життєвих ситуацій, може впадати в тривалі депресивні стани, у нього можуть з’являтись суїцидальні думки.

Батьки у цьому процесі перебувають у не меншому стресі, ніж їх діти. Будучи спостерігачем страждань власної дитини, її швидкого дорослішання, негативізму по відношенню до них, може скластись враження, що дитина не  потребує їх допомоги.

Проте, це не так. У цих складних переживаннях, які торкаються усіх сфер життя підлітка, йому потрібна надійна, постійна, стабільна і безпечна основа, на яку вони можуть опертись у ті моменти, коли не будуть знати, що робити далі, коли зайдуть у «глухий кут», з якого ні друзі, ні знайомі не мають вирішення. Діти все таки потребують чітких рамок, які будуть тримати їх у певних межах, даючи можливість досліджувати цей світ, але не виходячи за межі дозволеного. Розуміння не лише своїх прав, але і обов’язків.

Проконтролювати усе і всіх неможливо, тому важливими є розмови і ознайомлення підлітка із особливостями дорослого життя, щоб роблячи певний свій життєвий вибір, він міг опиратись на якусь основу, яка може бути закладена батьками.

Перевага батьків полягає в тому, що вони вже пережили цей вік, і є дорослими. Підлітку ж потрібно проживати цей період зараз. Порадою для батьків може бути спроба згадати своє дитинство, свій підлітковий вік, які труднощі були тоді, яким найбільш дієвішим способом вони справлялись із труднощами, як їм в цьому допомагали інші люди, і які дії оточуючих викликали найбільше протесту.

Часто для вирішення усіх проблемних моментів сили батьків перебувають на межі виснаження, їм потрібна професійна та чисто людська підтримка, можливість видихнути, відчути себе, заручитись підтримкою та допомогою спеціаліста. Одним із таких спеціалістів може стати психолог, який може працювати як із самими батьками, так і з підлітком.