Гучні випадки насильства, особливо в школах, можуть збентежити
і налякати дітей, які можуть почувати себе в небезпеці або переживати, що їхні
друзі або близькі люди піддаються ризику. Вони можуть звернутися до дорослих за
інформацією та вказівками, як правильно реагувати. Батьки та шкільний персонал
можуть допомогти дітям відчути себе в безпеці, встановивши почуття безпеки
поговоривши з ними про свої страхи.
1. Переконуйте дітей, що вони в безпеці. Акцентуйте на тому,
що школи цілком безпечні. Поясніть свої почуття. Поясніть, що їхні почуття
цілком нормальні, коли трагедія трапляється. Нехай діти розповідають про свої
почуття, допоможіть розвинути цю звичку в перспективі та сприяйте їм у
належному вираженні цих почуттів.
2. Знайдіть час для розмови. Нехай їхні запитання будуть
вашим гідом про те, наскільки багато потрібно інформації, щоб забезпечити їх
інтерес. Будьте терплячі; діти та молодь не завжди легко говорять про свої
почуття. Слідкуйте за тим, що вони можуть говорити, наприклад, коли ви
проводите час разом, поки ви готуєте або прибираєте подвір’я. Деякі діти
вважають, що краще писати, грати на музичних інструментах або малювати, в
якості відпочинку. Маленьким дітям можуть знадобитися конкретні заняття
(наприклад, малювання, перегляд книжок з малюнками чи гра), щоб допомогти їм
виявити та висловити свої почуття.
3. Робіть свої пояснення відповідними розвитку своєї дитини:
- Дітям ранньої початкової школи потрібна коротка, проста
інформація, яка повинна бути збалансована твердженнями, що їхня школа і дім
безпечні та що дорослі там, щоб їх захистити. Наведіть прості приклади безпеки
в школі, нагадайте дітям, про замкнені зовнішні двері, про спостереження
дорослими за дітьми на ігровому майданчику та про аварійні тренування, що
практикуються протягом навчального дня.
- Діти старшої початкової та ранньої середньої школи «гучніше»
ставлять питання про те, чи насправді вони в безпеці і що відбувається і їхній
школі. Можливо їм потрібна допомога, що розділить реальність від фантазій.
- Учні середньої та старшої школи мають тверду та різну думку
щодо причин насильства в школах та суспільстві. Вони можуть поділитися своїми
думками щодо того, як зробити школу безпечнішою та як запобігти трагедіям у
суспільстві. Наголосіть на тій ролі, яку учні мають у підтримці безпечних шкіл,
дотримуючись інструкцій з техніки безпеки у школі (наприклад, не спілкуватися з
незнайомцями, повідомляючи про сторонніх людей в приміщенні школи, повідомляючи
про загрози безпеці школи з боку учнів чи членів громади тощо) повідомляючи
шкільних адміністраторів (чергових вчителів) про будь-які випадки, що турбують власну
безпеку, а також доступ до підтримки емоційних потреб (психолог, соціальний
педагог).
4. Ознайомтесь з процедурами безпеки. Сюди слід включати
процедури та захисні заходи і в школі, і вдома. Допоможіть дітям визначити принаймні
одного дорослого в школі, до якої вони звернуться, якщо відчувають загрозу або
ризик.
5. Спостерігайте за емоційним станом дітей. Деякі діти
можуть не висловлювати свої занепокоєння вербально. Зміни у поведінці, апетиті
та режимі сну також можуть свідчити про рівень тривожності або дискомфорту у
дитини. У більшості дітей ці симптоми полегшаться заспокоївшись з часом. Однак
деякі діти можуть бути схильні до ризику більш інтенсивних реакцій. Діти, які
мали попередній травматичний досвід або особисту втрату, страждають від
депресій або інших психічних захворювань, можуть піддаватися більшому ризику
виникнення важких реакцій, ніж інші. Зверніться за допомогою до фахівця з
психічного здоров’я (психолог, психотерапевт, психіатр), якщо вас це взагалі
хвилює.
6. Обмежте перегляд насильницьких сцен на телебаченні.
Обмежте перегляд телебачення і будьте в курсі, якщо телевізор увімкнений в
приміщенні. Недоречна для розвитку інформація може викликати занепокоєння або
розгубленість, особливо у дітей раннього віку. Дорослі також повинні пам’ятати
про зміст розмов, які вони ведуть один з одним перед дітьми, навіть підлітками,
і обмежувати їх вплив мстивих, ненависних і злих коментарів, які можуть бути
неправильно зрозумілими.
7. Дотримуйтесь звичайного розпорядку. Дотримання
регулярного розпорядку може заспокоїти і сприяти фізичному здоров’ю. Слідкуйте
за тим, щоб діти багато спали, регулярно харчувались та виконували фізичні
вправи. Закликайте їх приймати участь в шкільному та позакласному житті, але не
тисніть на них, якщо вони здаються перевантаженими.
Що необхідно виділити в розмові з дітьми
- Школа – безпечне місце. Працівники школи працюють з
батьками та громадськими службами безпеки (місцева поліція та пожежні
підрозділи, швидка допомога, лікарня тощо), щоб зберегти вас у безпеці.
Будівля школи безпечна, оскільки … (наведіть конкретні приклади
шкільних заходів)
- Ми всі відіграємо певну роль у безпеці школи. Будьте
спостережними і повідомте дорослому, якщо ви бачите чи чуєте щось, що змушує
вас почувати себе некомфортно, нервує чи лякає вас.
- Існує різниця між звітуванням (повідомленням про
небезпеку) та плітками чи стукачеством. Ви можете надати важливу інформацію,
яка може запобігти шкоді, прямо чи анонімно розповівши довіреному дорослому те,
що ви знаєте чи чули.
- Хоча немає абсолютної гарантії того, що щось погане ніколи
не станеться, важливо розуміти різницю між можливістю того, що щось трапиться,
та ймовірністю того, що це вплине на вас (на нашу шкільну громаду).
- Безглузде насильство важко може бути всіма зрозумілим.
Роблячи те, що ви любите, дотримуючись свого звичайного розпорядку та бути з
друзями та родиною, допоможе нам почуватись краще та допоможе відволіктись від
події, що турбує.
- Інколи люди роблять погані речі, які шкодять іншим. Вони
можуть бути не в змозі впоратися зі своїм гнівом під впливом наркотиків чи
алкоголю або страждають психічними захворюваннями. Дорослі (батьки, вчителі,
працівники поліції, лікарі, громадські організації) дуже наполегливо працюють,
щоб допомогти цим людям допомогти та не зашкодити іншим. Нам усім важливо
знати, як отримати допомогу, якщо ми почуваємося справді засмученими або
розлюченими, і триматися подалі від наркотиків та алкоголю.
- Тримайтесь подалі від зброї. Повідомите дорослому, якщо
знаєте, що у когось є пістолет або ніж. Доступ до зброї є одним із провідних
факторів ризику смертельного насильства.
- Насильство ніколи не є рішенням особистих проблем. Учні
можуть бути частиною позитивного вирішення, беручи участь у програмах проти
насильства в школі, вивчаючи навички посередництва конфлікту та шукаючи
допомоги у дорослого, якщо вони чи однолітки борються з гнівом, депресією чи
іншими емоціями, які вони не можуть контролювати.
Немає коментарів:
Дописати коментар