Виховання дитини — нелегкий процес, що потребує значного терпіння,
розуміння та співчуття. Іноді ми гніваємося або хвилюємося, намагаючись
збалансувати батьківські обов’язки з рештою потреб та інтересів. У пориві
емоцій ми можемо сказати фразу, яка завдасть дитині болю, налякає її чи знизить
її самооцінку. Важливо зберігати спокій і не говорити нічого, про що згодом
можна пошкодувати.
Навіть люблячі батьки можуть іноді втратити контроль над емоціями та під
час сварки зопалу сказати дитині те, чого насправді не хотіли сказати, але ці
образливі слова вона запам’ятає на все життя. Токсичні фрази руйнують відносини
в сім’ї та можуть травмувати незрілу дитячу психіку.
«Як тобі не соромно»
«Як тобі не соромно?!» — фраза, знайома всім з дитинства. Фраза, яку ми
перенесли з дитинства у доросле життя і повторюємо її вже нашим дітям.
Зловживання цими словами нав’язує дитині невпевненість у собі та думку «я
неправильна, погана, а всі навколо кращі». Це відверта маніпуляція, яка має
викликати почуття провини.
Пригадайте ситуації, у яких ви говорили своїй дитині цю фразу. Кому
насправді мало бути соромно — дитині, за її вчинок, чи вам, що не виконали
батьківських обов’язків та не навчили своє чадо поводитися?
Сором — деструктивне почуття, і не слід його нав’язувати своїй дитині, адже
з дітей, яких постійно присоромлюють, виростають дорослі, з хронічним почуттям
провини.
Як замінити: «Мені неприємно, коли ти так
поводишся», «Не роби так, будь ласка»
***
Що каже мама — «Не заважай мені! Усі нерви вже на межі! Іди, щоб я тебе не
бачила!» Що чує дитина — «Я псую мамі життя, заважаю їй. Я їй не потрібен. Я
винен перед батьками за те, що заважаю жити їм щасливим життям». Результат —
пригніченість, відчуття непотрібності.
Зазвичай батьки так говорять, коли втомилися і не мають сил, але так
формулювати свої думки не можна. Так, у вас був важкий день, але не можна
постійно ігнорувати прохання дітей, адже вони потребують вашої уваги.
Слід сказати дитині, що ви втомлені, або зараз зайняті, тобто пояснити
ситуацію та разом подумати над альтернативним варіантом, наприклад, пограти
через півгодини, або по завершенню справ. І обов’язково виконати свою обіцянку.
Як замінити: «Зараз мені потрібен
відпочинок, але через півгодини я приєднаюся до тебе»
***
Класичний приклад залякування, але він має короткотривалий ефект. Так,
прямо зараз дитина буде слухатися, адже буде налякана, однак потім зрозуміє, що
ви обманюєте і перестане вам довіряти. Або ще гірше — у дитини можуть з’явитися
фобії та тривожність.
Радимо скористатися більш ефективним методом — пояснити дитині
причинно-наслідковий зв’язок. «Якщо ти продовжиш кричати, ми вийдемо з магазину
без покупок», «Досить так стрибати, бо я буду сердитися». Дитина зрозуміє, до
чого реального призведуть її вчинки, а не буде боятися злого дядю та тьотю.
Як замінити: «Я серджусь, коли бачу
неповагу або порушення наших правил»
***
Плач — це своєрідний сигнал про допомогу. А ще це нормальна реакція
організму на стрес. Не можна забороняти дитині плакати, а тим більше словами
«Ти ж дорослий» та «Ти що, дівчинка». Насправді всі плачуть, і дорослі, й
чоловіки. І в цьому немає нічого поганого.
Ця фраза ніби забороняє дитині виражати свої почуття. Якщо батьки ігнорують
емоції дітей, то ті замикаються та починають вірити у те, що проявляти свої
почуття — це погано й небезпечно.
Як замінити: «Розкажи мені чому ти плачеш.
Я можу допомогти?»
«Всі діти як діти, а ти»
Єдиний, з ким можна порівнювати дитину, це вона сама у минулому. «Вчора ти
поводила себе значно краще, а сьогодні зовсім мене не чуєш. Як це пояснити?»
Порівняння з іншими людьми — це приниження гідності дитини. Батьки чомусь
думають, що порівняння мотивують дітей ставати кращими. Але воно працює
навпаки. Дитині боляче, що її не сприймають такою, як є, і вона може
інтерпретувати ці слова так: «Мені потрібно не бути собою, бо такою, як є, я
нікому не потрібна».
Як замінити: «Ти вже багато чого досяг, але
не зупиняйся та вчися нового»
«Перехочеться» — це слово, мабуть, у кожного асоціюється з мамою. Іноді без
нього не обійтися, коли, наприклад, дитині хочеться мішок кіндерів, але навіть
у таких ситуаціях важливо правильно сформулювати відмову.
Є ситуації, в яких важливо поцікавитися бажаннями дитини та врахувати їх —
який светр одягнути, в яку гру пограти, якою дорогою йти до садочка та інші.
Але є й такі, де потрібно зробити так, як каже мама, навіть, якщо не хочеться,
наприклад, коли дитина відмовляється приймати ліки. Тут важливо не просто
настояти на своєму, а пояснити дитині важливість лікування та домовитися про
приємну компенсацію.
Як замінити: «Я розумію, що ти не хочеш
цього робити, але це важливо, тому що…»
«Як же ти мені набрид»
Ця фраза може образити дорослого, не кажучи вже про дитину. Але подумаймо,
чи нас насправді дратує дитина, чи може певна її дія? Ймовірніше дія, то чому
про це не сказати, але ввічливо, без агресії. «Я втомилася від того, що ми
постійно граємо в одну й ту саму гру, може знайдемо собі інше цікаве заняття?»
Фраза «Як ти мені набрид» правдива, але вона не відображає всієї картини —
проблема не в дитині, це батьки втомилися і їм потрібен відпочинок.
Як замінити: «Я втомилася, мені потрібно
відпочити, а потім я приділю тобі час»
«Не чіпай — поламаєш»
Пам’ятаєте жарт — «Якщо мама розбила тарілку — це на щастя, а якщо дитина —
руки не звідти ростуть»? Так от, це зовсім не жарт.
Покарання за розбитий посуд знайомо всім нам, і наших батьків можна
зрозуміти, адже гарного посуду в Союзі було мало, а грошей на нього й зовсім не
було, тому кожна чашка із сервізу була на вагу золота.
Але нам не варто переносити свої дитячі страхи на власних дітей. Що для вас
важливіше — ваза для квітів, чи стосунки з дитиною?
Так, буде багато поламаних іграшок, розбитих склянок та невірних рішень,
але значно важливіше навчити дитину розв’язувати конфлікти, виправляти наслідки
поганих рішень та не опускати руки після невдалих спроб. А якщо для вас дуже
цінна ваза — сховайте її на найвищу полицю.
Як замінити: «Обережно зі склянкою. Бери
двома руками, щоб вона не впала та не розбилася»
Бити дітей неприпустимо. Ні «я ж легенько», ні «ось як шльопну по попі».
Будь-яке фізичне насилля над дітьми неприйнятне. Погроза побиттям — це так само
сильний стрес. Ви дійсно збираєтеся вдарити дитину? Якщо так, то перечитайте ще
раз цей абзац. Якщо ні — то чому ви лякаєте дитину тим, чого робити не
збираєтеся? Знайдіть інше покарання, яке донесе дитині вашу позицію без
психологічного та фізичного насилля.
Як замінити: «Я дуже злюся на твій вчинок.
Так не можна робити ніколи»
«В тебе нічого не вийде»
Якщо часто повторювати дитині цю фразу — вона повірить. Як результат —
гіперневпевненість, відсутність самореалізації, амбіцій, невміння ставити мету
та досягати її. Хіба ви хочете, щоб ваша дитина стала такою?
Як замінити: «Спробуймо ще раз. Ти обов’язково
зрозумієш, як це зробити»
Батьки повинні навчитися стримувати свої емоційні сплески, якщо не хочуть
завдати болю своїй дитині. Якщо дитина вдається до провокацій, не реагуйте
відразу ж. Звертайте увагу на основну тему вашої сварки або розмови. Якщо ви
відчуваєте, що втрачаєте контроль над емоціями, припиніть суперечку, сказавши
дитині, що повернетеся до розмови пізніше. Це допоможе вам уникнути фраз, які
ви не хочете говорити.
Немає коментарів:
Дописати коментар