Раніше хуліганів можна було зустріти на вулиці або
в школі, та зараз вони частково перейшли в Інтернет. Цифрові
технології відкрили багато нових можливостей, на жаль, для шахраїв також.
У результаті цього і виник кібербулінг.
Кібербулінг – це знущання над співрозмовником у віртуальному просторі,
жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити іншу людину. При цьому
використовуються інформаційно-комунікативні засоби: мобільні телефони,
електронна пошта, соціальні мережі, тощо.
Кібербуллінг складається з безлічі методів для залякування і цькування своїх
«потенційних жертв»:
* Анонімні погрози – пересилання листів без підпису на електронну адресу
своєї «потенційної жертви», в яких прописані образи, залякування, часто з
використанням ненормативної лексики.
* Переслідування – довготривала часта розсилка своєї «потенційній
жертві» через мобільний зв'язок та електронну пошту повідомлень, а в подальшому
– шантажування її якимись фактами з її ж особистого життя.
* Використання особистої
інформації – отримання особистої інформації про
«потенційну жертву» через злам її електронної пошти або сторінки в соціальних
мережах і використання для шантажування чи знущань.
* Флеймінг – це обмін короткими емоційними репліками між двома людьми –
агресором і «потенційною жертвою» (іноді, агресорів може бути декілька). Мета
агресора – принизити «жертву» і, тим самим, отримати від цього задоволення.
* Хеппіслепінг – це відеоролики, в яких зняті реальні сцени насильства.
Найчастіше ці ролики розміщуються на таких ресурсах, де їх можуть переглядати
мільйони людей. Природно, такі ролики в більшості випадків «заливаються» в
мережу без згоди «потенційної жертви».
Немає коментарів:
Дописати коментар