Літній відпочинок з користю. Поради психолога

Шановні батьки! Пам’ятайте, що літні канікули для дітей – це можливість набратися свіжих сил, оздоровитися, закріпити набуті знання і використовувати їх у домашніх умовах.

Найважливіше у дитячому (як і в дорослому) відпочинку – зміна виду діяльності. Діти мають багато рухатись, бажано неподалік водойми та на свіжому повітрі. Багатий на вітаміни раціон та сонечко у помірних дозах теж сприятимуть гарному настрою дітей. Кожна поїздка для малолітньої дитини є розвиваючою. Зміна місця, зміна обставин – дуже гарно стимулюють центральну нервову систему, аби дитина зробила «стрибок» у своєму розвитку. Головне, щоб це не був замкнений простір.

Якщо дитина активно працювала розумово, то щоб зняти психологічне напруження, вона має попрацювати фізично. Корисно проводити час на свіжому повітрі, з друзями та отримувати позитивні емоції, оскільки емоційний інтелект здатний підвищувати показники природного інтелекту (IQ). Коли дитина в хорошому настрої, її інтелект підвищується і вона може засвоювати на 50% більше інформації.

Не дайте дитині зрозуміти, що з приходом канікул для неї настала повна свобода дій в проведенні власного часу. Давайте завдання читати, малювати, писати, прибирати свої речі. І звичайно, перевіряйте, що було зроблено, коли ви вдома.

Залишайте дітей в секціях і гуртках, якщо є кому займатися вашою дитиною, або вона вже самостійна. Декілька годин живого спілкування з друзями і здорового навантаження в жодній мірі не завадять дитині під час канікул. Якщо діти протягом навчального року були позбавлені багато часу проводити з батьками влітку якраз той самий час, коли спільний відпочинок буде корисним для всієї сім’ї. Цей час батькам варто використати задля того, щоб знайти спільну мову з дитиною, почути її інтереси та дізнатися чим вона живе, зрозуміти, можливо, якісь приховані дитячі переживання – а можливо лише під час особистого спілкування.

Психологи рекомендують дотримуватися таких основних моментів на канікулах:

1. Організуйте для вашої дитини правильний розпорядок дня (режим), дотримуйтесь його щодня;

2. Організуйте дитині щоденний активний відпочинок на свіжому повітрі;

3. Організуйте щоденну навчальну годину, оберіть постійний час і повторюйте навчальний матеріал;

4. Постійно говоріть з дитиною (контролюйте вимову та правильність побудови висловлювань);

5. Спостерігайте за поведінкою дитини, якщо у неї виникають труднощі, допомагайте їх розв’язувати, підтримуйте;

6. Поважайте дитину як особистість.

Докладніше про літній відпочинок для батьків

Режим дня

Відомо, що дитина не досипає на добу 1-1,5 години, тому влітку можна трохи відіспатися. Але це не означає, що спати потрібно до обіду, вставати треба не в 7, а в 9, і не дозволяти дитині засиджуватись допізна перед телевізором. А якщо вставати рано, то і спати лягати раніше. Якщо все літо довго спати, то восени, з початком занять, буде сильніше відчуватися стрес від необхідності рано вставати.

Розумові навантаження

Відсутність інтелектуального навантаження влітку призводить до того, що мозок школярів приходить у стан сплячки, що призводить до забування та втрати основних учнівських навичок, набутих протягом року. Тому дуже важливо влітку обов’язково читати, розв’язувати рівняння, писати вправи, повторювати пройдений матеріал, звичайно не в таких обсягах як в період навчання, а в розумних. Не обов'язково відразу кидатись в навчанні і влітку, дайте хоча б місяць відпочинку, особливо після такого виснажливого дистанційного навчання.

Телевізор

Перше, на що звертають увагу діти, яким немає чим зайнятися – телевізор. Він є у всіх і скрізь. Динамічна картинка, різноманітні шоу, фільми та переживання героїв можуть тримати увагу людини перед блакитним екраном впродовж дня. У багатьох сім’ях є кабельне або супутникове телебачення, що задовольняє потреби будь-якої аудиторії і виливає на нас тони інформації, здебільшого некорисної і навіть шкідливої для дітей до 16 років.

Вже давно минув той час, коли дитина дивилася тільки дитячі програми. Не маючи уявлення про вплив інформації на свідомість людини, діти не в змозі самостійно її відсортувати. Це завдання лягає на батьків. Технічний процес, як ми знаємо, не стоїть на місці. На сьогоднішній день сучасні телевізори оснащені функціями блокування та кодування каналів. Батьки, навіть можуть, придбати зовнішні електронні прилади, що повністю блокують телевізор в період їх відсутності.

Хотілося б відзначити перелік телеканалів за їх ефірним наповненням, які можна віднести до тих, що не бажано дивитися під час їх відсутності. До таких, звичайно, відносяться канали еротичного характеру та такі, що транслюють насилля. Музичні канали, на кшталт М1, де транслюють кліпи з відвертими сценами і занадто оголеними жіночими тілами, також підпадають під категорію «небажаних». Як не дивно, але канали, що транслюють сучасні мультфільми, також бажано занести в чорний список, бо більшість з них спотворюють сприйняття реальності дитиною особливо дошкільного і раннього шкільного віку. Зупинимося на цій тезі детальніше.

Вченими доведено, що психіка дитини раннього дошкільного і шкільного віку сприймає інформацію буквально. Тобто, якщо дитина переглядає мультфільм, де постійно лупцюють та шкодять, насміхаються та зневажають, а ми – дорослі – це схвалюємо, то все побачене сприймається як нормальне явище, яке дозволено впроваджувати в життя. Але згодом батьки шоковані поведінкою своєї дитини і шукають відповідь на питання, чому раптом дитина під час гри виявляє агресію, дозволяє собі речі, які не є характерними з огляду на виховання в сім’ї. Також, бажано спостерігати за реакцією дитини після перегляду мультфільмів або коміксів, в яких супергерої рятують світ. Таким мультфільмам характерні падіння та стрибки, агресивна поведінка героїв і вони можуть спровокувати зниження порогу чутливості до небезпеки у дитини, загострити бажання в наслідуванні і привести до небажаних травматичних наслідків.

На сьогоднішній день про вплив сучасних мультфільмів на дітей та шкоду телебачення загалом психологами написано та знято багато матеріалів спеціально для тих батьків, кому не байдуже якими виростуть їх діти. Кожному з батьків необхідно дізнатися більше про те, як може впливати блакитний екран на розвиток наших дітей, якщо не контролювати, що саме вона дивиться.

Зверніть увагу на такі мультфільми, як «Сімпсони» (віковий рейтинг показу 16+), «Футурама» (віковий рейтинг показу 16+), «Гріфіни» (віковий рейтинг показу 16+), «Рік і Морті» (віковий рейтинг показу 18+), «Час пригод» (віковий рейтинг показу 16+) тощо. Гумор та теми цих мультсеріалів розраховані на більш дорослу аудиторію, і складаються з похабних жартів, насилля та насмішок.

Комп’ютер

Друга річ, якою навчаються маніпулювати діти дитсадківського віку після ложки – це комп’ютерна мишка. Найменший вік дитини-геймера – 2,5 роки. Ця дитина не ходить до дитячого садка, проводить весь час вдома, а коли мама силоміць відтягує його від монітора, після 3-х проведених за комп’ютером годин, розпочинає істерику ще на 2 години. Вона погано говорить, погано бачить. Факт впливу цієї іграшки для дорослих на свідомість та здоров’я дитини, як то кажуть, «на лице». Комп’ютер – виключно проблема сучасного суспільства. Сучасну дитину часто складно виштовхати на вулицю, тому, що їй цікавіше сидіти за комп’ютером, проводячи час за іграми та спілкуванням в соціальних мережах. Дитина не до кінця розуміє всю небезпеку впливу цього дива техніки на фізичний, психологічний і розумовий стан. Тому батькам слід стежити за тим, щоб чадо не проводило перед екраном комп’ютера більше 2-х годин на день.

Для багатьох дітей гратися в комп’ютерні ірги набагато цікавіше, аніж погуляти зі своїми друзями в футбол, зайнятися спортом або пограти в настільні ігри. В Японії вчені досліджували наслідки багатогодинного перебування дітей у віртуальному інформаційному просторі, зокрема під час багатогодинної комп’ютерної гри. Результати цих досліджень вражають: у дітей, які грають у комп’ютерні ігри, можуть виявлятися хронічні зміни у розвитку головного мозку; комп’ютерні ігри стимулюють лише ті частини головного мозку, які відповідають за зір та пересування і не допомагають у розвитку інших його важливих ділянок; у дітей, які довго грають у комп’ютерні ігри, не розвиваються лобні долі мозку, що відповідають за поведінку, тренування пам’яті, емоції, навчання. Ці частини мозку повинні розвиватися до досягнення дорослого віку.

Будь-якому дорослому відомо, як комп’ютер впливає на зір дитини. Яка небезпека очікує дитину в мережі Інтернет ми, дорослі, теж знаємо. І все що нам необхідно зробити – це не дати можливість своїй дитині порсатись у всій цій кількості зайвої для неї інформації без нашого контролю і, тим більше, стати жертвою віртуальності.

Фізичні навантаження

Потрібно стежити, щоб дитина щодня гуляла на вулиці, а не проводила час в квартирі під кондиціонером і перед комп’ютером. Щоб відірвати дитину від комп’ютера, можна купити їй велосипед або ролики. Можна влаштовувати спільні велопрогулянки, щоб приємно і корисно провести час з дитиною. Звичайно невід’ємний ритуал літнього відпочинку – купання в річці, плавання і перебування на свіжому повітрі зміцнює імунну систему. Гуляйте з дитиною ввечері, проводьте разом вихідні.

Здорове харчування

Влітку важливо поповнити запас вітамінів, тому важливо привчити дитину їсти сезонні ягоди, фрукти і овочі. Також потрібно пам’ятати, що перед вживанням ягоди, фрукти та овочі потрібно ретельно помити, щоб в організм не потрапили кишкова паличка або гельмінти.

Правила безпеки

Ви не завжди можете бути поруч і контролювати своє чадо. Тому потрібно навчити його основним правилам безпеки.

Правила пожежної безпеки. Якщо дитина залишається сама у квартирі, поясніть їй правила поведінки з вогнем, розкажіть, що може статися, якщо гратися з сірниками та запальничками, свічками та іншими легкозаймистими предметами. Багато батьків намагаються ховати небезпечні предмети, але всього запроторити неможливо. Розкажіть, як поводитися при пожежі, що потрібно евакуюватися, покликати дорослих на допомогу, зателефонувати у пожежну службу.

Правила дорожньої безпеки. Навчіть дитину правильно і обережно поводитися на проїжджій частині, поясніть значення дорожніх знаків для пішоходів. Якщо дитина катається на велосипеді, то розкажіть, як безпечно їздити по проїжджій частині, як перетинати вулицю.

Правила поведінки на вулиці. Поясніть, як поводитися з незнайомими людьми, особливо які надають знаки уваги. Розкажіть, чому не можна ходити в покинуті будинки, на будови. Також краще не гладити бездомних та чужих домашніх тварин.

Куди відправити дитину влітку?

Літо в квартирі. Якщо немає можливості відправити дитину до бабусі в село, в дитина залишається в квартирі, то важливо скласти розпорядок дня. Дитині можна давати якесь посильне відповідальне завдання, яке їй потрібно виконати протягом дня. Наприклад, нарізати салат, полити квіти, винести сміття, сходити в магазин, пропилососити. Знову ж, розподілити час між відпочинком, прогулянками, заняттями, спілкуванням з друзями, читанням, комп’ютером, іграми. Якщо є можливість, можна домовитися з іншими батьками, і по черзі проводити час з кількома дітьми: ходити на пляж, в кіно, на риболовлю. Можна записати дитину в гурток малювання або інший розвиваючий клуб за інтересами.

Літо за містом. Звичайно ідеальний варіант – літо в сільській місцевості, на свіжому повітрі у бабусі. Якщо є можливість у батьків, можна зняти будиночок в селі і провести там все літо. Тут можна поєднати літні прогулянки до річки, вживання екологічно чистих продуктів, вітамінів.

Літо біля моря. Лікарі стверджують, що оздоровлення дитини починається тільки через тиждень після адаптації до морського клімату. Тому, щоб дитина дійсно оздоровилась, на морському березі потрібно провести 3-4 тижні. Важливо пам’ятати, що перебувати на сонці можна тільки в ранкові та вечірні години. Щоб не згоріла шкіра потрібно користуватися спеціальними кремами, щоб не отримати сонячний удар потрібно носити головний убір і пити достатню кількість рідини.

Літо в таборі. Табір допомагає дитині навчитися будувати відносини з однолітками, стати більш самостійними, розширити кругозір, загартуватися, випробувати нові емоції. Сьогодні існує великий вибір різних таборів: спортивно-туристичні, творчі (де малюють, знімають кіно), тематичні (історичні, географічні), мовні (де можна закріпити знання іноземної мови). Табори знаходяться на природі, тому дитина там дихає свіжим повітрям і загартовується, також дитина дотримується режиму, не проводить час перед комп’ютером і телевізором, займається зарядкою.

Добре проведене літо – запорука доброго здоров’я, високої працездатності та відмінного настрою. Гарного вам відпочинку!!!

Використані джерела  https://ukrhealth.net/litnij-vidpochinok-ta-ozdorovlennya-ditej/

https://www.volynnews.com/news/health/litniy_vidpochynok_iz_ditmy_porady_volynskoho_psykholoha/ http://psuhologsokal3.blogspot.com/p/blog-page_12.html

Соціальні та емоційні зміни підліткового віку

Підлітковий вік – це час великого емоційного та соціального розвитку вашої дитини. Це допоможе вам дізнатися, чого чекати та як підтримувати свою дитину через зміни.

Соціальні та емоційні зміни: чого очікувати в підлітковому віці.

В період підліткового віку свої дитини ви помітити зміни у спілкуванні з родиною, друзями та однолітками. Соціальний та емоційний розвиток у кожного підлітка різний. Ваша дитина це унікальне поєднання генів, розвитку мозку, навколишнього середовища, досвіду з родиною та друзями, розвиток громади та культури. Соціальні та емоційні зміни показують, що ваша дитина формує незалежну особистість і вчиться бути дорослим.

Соціальні зміни

Те, що ви можете помітити у вашій дитині:

• Пошук ідентичності: підлітки зайняті пошуком того, хто вони і яке місце у світі їм вготовано. На цей пошук може залежати від статі, груп однолітків, культурний досвід, засобів масової інформації, очікувань школи та сім’ї.
• Прагнення до більшої незалежності: це може вплинути на рішення, які може приймати ваша дитина та стосунки, які має ваша дитина з родиною та друзями.
• Пошук більшої відповідальності як вдома, так і в школі.
• Пошук нових вражень: характер розвитку мозку підлітка означає, що вони ймовірно шукатимуть нові враження та будуть приймати участь у заходах з більш ризикованою поведінкою. Але вони все е розвивають контроль над своїми імпульсами.
• Думати більше про «правильно» та «неправильно»: ваша дитина почне більше розвивати індивідуальний набір цінностей і моралі. Підлітки починають розуміти, що вони відповідають за власні дії, рішення та наслідки. Вони ставлять під сумнів більше речей. Саме ваші слова та дії формують у дитини почуття «правильного» та «неправильного».
• Знаходяться під впливом друзів, особливо якщо мова йде про поведінку, почуття власної гідності та самооцінки.
• Починають розвивати та досліджувати сексуальну ідентичність: ваша дитина може розпочати романтичні стосунки та почати ходити на «побачення». Це не обов’язково мається на увазі інтимні стосунки. Для деяких підлітків інтимні або сексуальні стосунки не виникають до свідомого дорослого життя.
• Починають спілкуватися по різному: Інтернет, смартфони та соціальні медіа можуть суттєво впливати на те, як ваша дитина спілкується з друзями та дізнається про світ.

 Емоційні зміни

Що ви можете помітити у вашій дитині:

• Демонструє сильні почуття та напружені емоції в різний час. Настрій може бути непередбачуваним. Ці емоційні злети і падіння можуть призвести до посилення конфліктів. Мозок вашої дитини все ще вчиться контролювати та висловлювати емоції по дорослому.
• Стають більш чутливими до своїх емоцій: підлітки стають краще зчитувати та обробляти емоції інших людей у міру їх дорослішання. Хоча вони і розвивають ці навички, вони іноді можуть неправильно зчитувати міміку чи мову тіла.
• Стають більш сором’язливими, особливо щодо зовнішності та її змін. На підліткову самооцінку часто впливає зовнішній вигляд – або те, як підлітки думають, вони виглядають. У міру розвитку підлітки можуть порівнювати свої тіла з тілами друзів і однолітків.
• Проходять через «непереможну» стадію мислення та дії, ніби з ними нічого поганого статися не може. Навички прийняття рішень вашої дитини все ще розвиваються, а підліток все це дізнається про наслідки своїх дій.

Зміни у відносинах

• Бажання менше часу проводити з родиною і більше з друзями;
• Приводять вам більше аргументів: певний конфлікт між батьками та дітьми в підлітковий вік є нормальним, оскільки підлітки прагнуть більшої самостійності. Це фактично показує, що ваша дитина дорослішає. Конфлікти мать тенденцію досягти свого піку в ранньому підлітковому віці. Якщо вам здається, що ви постійно сперечаєтесь з дитиною, це може допомогти вам дізнатися, що це мабуть, не вплине на ваші довгострокові стосунки.
• Бачить речі по-іншому ніж ви: це не тому, що дитина хоче вас засмутити. Це тому, що ваша дитина починає мислити абстрактніше і ставити під сумнів різні точки зору. У той же час деяким підліткам важко зрозуміти наслідки своєї поведінки та коментарі інших людей. Ці навички будуть розвиватися з часом.

• Підтримка соціального та емоційного розвитку

Ось кілька ідей, які допоможуть вам підтримати соціальний та емоційний розвиток підлітка.

• Будьте зразком для наслідування для формування та підтримки позитивних стосунків зі своїми друзями, дітьми, партнером та колегами. Ваша дитина вчиться у спостереженні за стосунками, де є повага, співпереживання та позитивні способи вирішення конфлікту.
• Познайомтеся з друзями вашої дитини та запрошуйте їх до себе в гості. Це допоможе вам підтримувати зв’язок із соціальними відносинами вашої дитини. Це також показує, що ви усвідомлюєте, наскільки важливі друзі вашої дитини для вас.
• Слідкуйте за почуттями вашої дитини. Якщо ваша дитина хоче поговорити, зупиніться і приділіть дитині всю увагу. Якщо ви в роботі, то виділіть певний час, коли зможете вислухати свою дитину.
• Будьте щирі та відкриті щодо своїх почуттів. Зокрема, розкажіть дитині, як ви себе почуваєте, коли ваша дитина поводиться по-різному.
• Поговоріть із дитиною про стосунки, секс та сексуальність. Шукайте «навчальні моменти» - той повсякденний час, коли ви можете легко вирішити ці проблеми. Зосередьтесь на нефізичному. Підлітки часто сором’язливі і турбуються про своє тіло та зовнішній вигляд. Тому підсилюйте позитивні сторони соціального та емоційного розвитку вашої дитини.

Залишатися на зв’язку з підлітком є важливою частиною підтримки соціального та емоційного розвитку дитини.

Діти з особливими потребами

Це нормально, що батьки турбуються про те, що їхній дитині з обмеженими можливостями буде нелегко подружитися або бути прийнятою до групи однолітків. Це допомагає пам’ятати, що темпи соціального та емоційного розвитку у молодих людей сильно різняться.

Підліткам, які пропускають шкільні заняття через фізичну або психічну хворобу, або мають видимі фізичні вади, може буде складніше завести і зберегти дружні стосунки. Це не означає, що в дитини не буде друзів. Можливо, для вашої дитини існують інші способи створення дружніх стосунків, наприклад, приєднання до груп громад та онлайн-мереж. Дайте дитині багато любові та підтримки вдома. Підвищуйте впевненість та самооцінку, орієнтуючись на сильні сторони та інтереси дитини.

Порада: відносини вашої дитини з родиною та однолітками зазнають кардинальних змін та зрушень. Міцні стосунки з сім’єю та друзями є життєво важливими для соціального та емоційного розвитку. Батьки схильні спливати на довгострокові рішення молодої людини, такі як вибір кар’єри, цінностей та моралі. Друзі частіше впливають на короткочасний вибір, наприклад зовнішність та інтереси.

Джерело 

Способи подолання стресу під час підготовки та до здачі ЗНО

«Поняття «стрес». Стресові ситуації в нашому житті»

Слово «стрес», яке стало сьогодні досить широко вживаним прийшло до нас з англійської мови, і в перекладі означає «натиск, тиск, напруга».

Стрес – це особливий стан фізіологічного і психічного напруження, що виникає у відповідь на різноманітні екстремальні впливи навколишнього середовища.

Енциклопедичний словник дає таке тлумачення стресу: «Сукупність захисних фізіологічних реакцій, що виникають в організмі тварин і людини у відповідь на вплив різних несприятливих факторів (стресорів)».

Проте, стрес – це ваша індивідуальна реакція, яка може відрізнятися від реакції будь-якої іншої людини. В її основі лежить ваше ставлення до певної ситуації, а також ваші думки й почуття. Змінюючи свої думки й реакцію, ви отримуєте можливість цілком змінити своє відчуття і понизити рівень стресу. Отже, ваша реакція на ситуацію залежить від вас, від ваших думок, якими можна керувати.

Організм кожної людини по- різному реагує на стрес.

Пасивність. Вона виявляється в людини, адаптаційний резерв якої недостатній, її організм не може ефективно протистояти стресові. Виникає стан безпорадності, безнадійності, депресії.

Активний захист від стресу. Людина змінює сферу діяльності і знаходить щось більш корисне для досягнення рівноваги, що сприяє поліпшенню стану здоров’я.

Активна релаксація (розслаблення) підвищує природну адаптацію людського організму – як психічну, так і фізичну. Ця реакція найбільш дієва. Тому, коли ви попадаєте в стресову ситуацію необхідно вміти розслаблятися, щоб потім адаптуватися до даної ситуації, згрупуватись і діяти.

Стресові ситуації в нашому житті можуть виникати досить часто: у спілкуванні з оточуючими, у побуті, в навчанні.

Причинами стресу можуть стати:

-     вплив навколишнього середовища: шум, холод, жара;

-     навантаження: фізичні, емоційні, навчальні;

-  важкі життєві ситуації: хвороба, непорозуміння, сварки в сім’ї, втрата близьких, розлучення батьків, зміна умов життя;

-    особистісна дисгармонія: невідповідність реального і бажаного, внутрішній конфлікт, незадоволеність собою;

-   переломні етапи життя: зміна місця проживання, нова школа, новий колектив, початок і закінчення навчання.

Незабаром на вас чекає також переломний етап у житті – закінчення школи, яке супроводжуватиметься іспитами. Звичайно ж, це відповідальний етап в житті та поряд з цим -це стресова ситуація, яка вимагає мобілізації всіх можливостей і запасів організму. Тому, до неї треба готуватися: організовувати свій час та підготувати внутрішні ресурси організму.

Засоби захисту від стресу:

-Дихальна гімнастика (вправи подані далі в роботі).

-Психологічні вправи (вправи подані далі в роботі).

-Переключення з емоційного, навчального навантаження на фізичне чи навпаки (в залежності від ситуації).

-Домашній затишок. Спілкування з сім’єю, з домашніми тваринами.

-Заняття улюбленими справами.

-Живопис, музика, театр, танцювальне мистецтво.

-Позитивні емоції.

-Читання художніх творів.

-Спілкування з природою.

-Точковий масаж для зняття напруги. Масаж кисті, використовуючи горіхи, олівці.

-Використання аутотренінгів, релаксаційних комплексів.

«Як продуктивно й ефективно підготуватися до ЗНО».

    Ось і закінчується ще один навчальний рік. Настає час підготовки до тестування.

Підготовка до ЗНО – напружений і відповідальний період. В цей період змінюється звичний розпорядок учбових занять:

·         в основному вони тепер будуть проходити в домашніх умовах,

·         також будуть додаткові затрати енергії,

·          прийдеться виконувати роботу з одноманітними по характеру операціями (наприклад, читання чи математичні дії), що значно прискорює настання втоми й нервового напруження, збільшуються переживання в цей період.

Тому успішна здача ЗНО багато в чому залежить від того, настільки правильно ви організуєте свій режим занять і відпочинку, настільки правильно й продуктивно будете готувати, вчити матеріал, і від психологічного настрою, який собі задасте. Тому питання підготовки  до здачі ЗНО нам потрібно розглядати в трьох аспектах:

1. режим дня при підготовці,
2. інтелектуальна підготовка,
3. психологічна підготовка.

Режим дня.

Нерідко трапляється, що учні перед здачею іспитів неправильно й непродуктивно розтрачують свій час протягом дня, а потім вивчають матеріал білетів до глибокої ночі, нерегулярно харчуються, мало відпочивають на повітрі, недостатньо часу відводять на сон. Все це негативно відбивається на їхньому здоров’ї і якості підготовки. Тому, режиму дня треба приділяти увагу.

Причому, не рекомендується різко змінювати свій звичайний режим дня на період підготовки до іспитів та тестування. Необхідно зберегти звичний час пробудження і відходу до сну, тривалість і порядок занять, часи прийому їжі та часи перебування на свіжому повітрі.

1. Підйом повинен бути, як завжди в певний, звичний для  вас час: 7.00-7.30.
2. Рекомендується 10-15 хв. відвести для ранкової зарядки. Вона дуже необхідна тому, що в період вашої підготовки  до іспитів в напруженому стані знаходиться розумовий потенціал, а рухова фізична активність знижена.
3. Після зарядки проходе період переходу організму від стану сну, спокою в стан оптимальної працездатності.
4. Необхідно добре поснідати, їжа повинна бути насиченою білками, жирами, вітамінами. Взагалі харчування в період підготовки, здачі ЗНО повинно бути таким же, як і в звичний час, з тим же режимом.
5. Потім треба сідати й готуватись до екзамену. В (8.00-8.45) ранкові часи працездатність організму найбільш висока. Рекомендується працювати до 13.00-13.30 з перервами кожні 45 хв.
6. Обід.
7. Обов’язково після обіду треба відпочити на свіжому повітрі 2-2,5 години.
8. Потім в 16.00 годин відновити заняття. Дуже важливо, щоб час щоденних занять при підготовці до ЗНО не перевищував час шкільної та домашньої роботи в день і становити 7,5-8,0 годин на добу. Тобто, якщо ви працювали з 8.00- до 13.00, то після обід  повинні працювати з 16.00 до 19.00, потім відпочинок.
9. Відхід до сну в 22.00. Сон 9 годин.

Інтелектуальна  готовність.

Щоб   успішно здати тестування  перш за все необхідно бути готовим на інтелектуальному рівні. Ви повинні прийти на іспит з певним запасом знань, умінь і навичок, які  отримали протягом навчального процесу. Підготовка передбачає активне, велике навантаження на розумовий потенціал. Як правильно й раціонально його використати? Звичайно методи підготовки індивідуальні, але все ж таки можна дати рекомендації, які корисні всім.

Рекомендації:

• Підготовку до кожного тестування потрібно розпочати з рівномірного розподілення навчального матеріалу на всі дні, відведені на повторення цього матеріалу. Наприклад,якщо треба вивчити 100 питань за чотири дні, то в перші два дні вивчається 70% усього обсягу, третього дня – решта, а четвертого – повторюють вивчене. При цьому складні теми варто чергувати з простішими – не обов’язково вчити всі питання поспіль.
• Потім потрібно проаналізувати програму іспиту, зіставити її з підручником, з конспектами, підібрати потрібну літературу. Це дасть вам змогу правильно оцінити об’єм і складність підготовки, дасть відповідний психологічний настрій, необхідно розбити матеріал по розділах, темах. Підрахувати скільки часу потрібно на кожну тему.
• Перш за все потрібно добре, ретельно повторити ввесь вивчений протягом року матеріал. Повторення може бути у різних формах: читання конспектів, усний переказ, виписування головних положень, висновків, фактів. Особливу увагу при повторенні слід приділяти важкому, раніше не дуже зрозумілому матеріалу.
• Краще повторювати і вчити спочатку важчий матеріал, а потім легший. Особливо це важливо для тих, у кого розумова активність та працездатність у процесі занять швидко послаблюється.
• Деякі учні запевняють, що шум, музика, розмови не заважають під час занять. Дійсно, можна звикнути до шуму й не помічати. Але негативний вплав цього шуму впливає на працездатність і втомлюваність настає значно швидше. Найбільш продуктивна розумова праця можлива тільки в тиші.
• Бажано в час підготовки до екзаменів, як можна менше дивитись кінофільми, грати в інтелектуальні ігри, читати художню літературу, так як ці заняття збільшують і без того велике розумове навантаження.
• Підготовка до екзаменів вимагає активної роботи усіх пізнавальних процесів (це й увага, й логічне мислення), але найбільше навантаження на пам’ять. Особливо, якщо до іспиту готуються за один, два дні, а не протягом всього навчального року.

Щоб результат запам’ятовування був кращим потрібна:

1. Орієнтація пам’яті на майбутнє.
2. Дуже важлива мотивація запам’ятовування. Для чого людина це запам’ятовує. Відома ситуація, коли учні успішно здавши іспит, швидко забувають вивчений матеріал. Так, як учень ставив для себе мотив запам’ятати ненадовго. Повторювати треба не механічно, а вдумливо, зосередившись на змісті. Інформація після «завантаження» в мозок, якщо її не повторити, утрачається на 20-30% упродовж перших 10 годин. Щоб цього не сталося, слід прочитати текст, повторити його вдруге, через 20 хвилин – втретє, а через 8-10 годин – учетверте, і ще раз через добу. Тільки після цього можна бути впевненим у тому, що інформація міцно «оселилася» в голові.
3. Розуміння  матеріалу, який запам’ятовуєш.

Щоб те, що ви запам’ятали не змішалося потрібно:

·         Вміти виділити головне.

·         Вміти логічно мислити.

·         Вміти узагальнити частини інформації.

4.Найкраще запам’ятовується інформація, викладена на початку і наприкінці тексту. Середина завжди швидко «вилітає» з голови. Тому під час запам’ятовування та повторення слід приділити увагу середині тексту.

5.Особливість «упізнавання». Дивлячись на текст, відчуваєш, що колись це все бачив, читав, отож вирішуєш, що витрачати час на це питання не варто й  можна переходити до наступного. Насправді ж це – несвідомий самообман. І якщо не вивчити уважно те, що здається таким знайомим, на іспиті не відповіси на таке «знайоме» питання.

6. Запам’ятати можна краще, якщо знати, що є «найближчим»: текст, рисунок, логічна схема, мовленнєве відтворення.

7.Слід пробувати знайти щось цікаве у найнуднішому матеріалі, адже цікаве запам’ятовується набагато легше.

В залежності від того, до якого предмету готуєшся, треба виділити й розуміти, які саме вміння тобі потрібні.

Переказ чи  творче завдання з  української мови та літератури:

1. розвиток зв’язного мовлення;

2. пам’ять;

3. грамотність;

4. читати, вміти переказувати;

5. план, конспект.

Геометрія, алгебра:

1. знання теорем;

2. логічне мислення;

3. пам’ять.

Психологічна  підготовка.

Не менш важлива й психологічна підготовка до ЗНО, так як відбувається навантаження не тільки на розумову, а й на нервову систему. Нервова система у вашому віці знаходиться в стані розвитку, відбуваються певні зрушення, зміни в психиці. Нервова система характеризується: підвищеною чутливістю, збудженістю, неврівноваженістю, роздратованістю. Особливо психоемоційне напруження проявляється напередодні ЗНО.

Іспити – це час хвилювань, які переживають всі, навіть самі спокійні, гарно підготовлені й впевнені в своїх знаннях учні. І це природньо. Дуже багато випадків, коли є учні, які гарно підготовлені, мають запас знань, але отримують оцінку нижчу, ніж вони заслуговують (надмірно переживають, від хвилювання забувають, що знали раніше). В протилежність цим учням є інші, які отримують оцінку на бал вище, чим знають (впевнені в собі, зібрані, спокійні). Тому, головне в період підготовки, здачі ЗНО – спокій.

Багато учнів відчувають страх перед  іспитами, тестуванням.

Тому, хто особливо страждає від страху, нервувань, рекомендуються провести попередню репетицію по всім правилам справжнього іспиту. Роль екзаменатора можуть виконувати – однокласники, батьки чи будь-хто з дорослих. При цьому, як екзаменуючому, так і екзаменатору вести себе, як на справжніх іспитах.

Декілька таких репетицій допомагають знизити нервовість, розгубленість,  з’явиться впевненість і спокій.

Другим головним фактором є впевненість. Ви готувались, вчились, знаєте матеріал, тому будьте впевнені в собі.

Існують  вправи, спрямовані на загальне заспокоєння: аутотренінг:

Промовляйте ці фрази подумки:

1. Я зовсім спокійний....

Задайте почуття приємного покою, думайте про спокій, відпочинок.

2. Мене нічого не турбує...

Згадайте почуття спокою, коли після важкого дня ви приходите додому й лягаєте відпочивати.

3. Все моє тіло відпочиває, мої м’язи розслаблені...

Відчувайте цю розслабленість, згадайте почуття приємного відпочинку.

4. Коли учень цілком спокійний, не нервується,  він  може зосередитися на тому завданні, яке є перед ним. Зосередженість є однією з необхідних умов для успішної здачі екзамену. Потрібно зосередитись на завданні, а не думці, яку оцінку вам поставлять.

Часто трапляється й таке, коли учні не вдумуються в запитання білету, а розгублено й боязко слідкують і слухають, як запитують інших.

Якщо ви не в силах “відключитись”, краще не нервувати в чеканні, а йти відповідати першими.

5. Також необхідно заздалегідь настроювати себе на ті вимоги, які перед вами ставлять тестування. Це повнота, чіткість відповіді, оформлення відповіді. Питання треба розкрити повно, чітко, тобто послідовно вести свою розповідь. Спочатку сказати про головне, потім додаткові деталі. Не перескакувати з одного на інше. Треба показати екзаменатору, що ти усвідомлюєш те, про що говориш, а не просто визубрив з підручника, можна закріпити свою відповідь прикладами з життя, з своїх спостережень, з книг. Це зазвичай ціниться екзаменаторами. І оформлення: відповідь повинна бути грамотною, впевненою, мова зв’язною, логічно послідовною.

6. Після здачі тестування не можна приступати до підготовки з наступного предмету.  Необхідно відвести час для відпочинку, для розрядки, для зняття нервової напруги. Якщо є така можливість, то відпочити й наступного дня.

Таким чином, правильна організація всього періоду підготовки і здачі ЗНО (дотримання режиму, умов розумової праці і відпочинку, повноцінне харчування, спокійна й доброзичлива атмосфера) значно знизить негативний вплив екзаменаційного періоду на організм, буде сприяти успіху.

Пам’ятка «Установка на успіх»

          1. Перед вами увесь світ і у вас є шанс вибрати свій шлях! Максимально використовуйте цей шанс!

2. Будьте упевнені в собі й у своїх силах! Низька оцінка себе і своїх знань – це шлях до невдач, конфліктів і життєвих розчарувань.

3. Допомагайте один одному, підтримуйте один одного в біді і радості!

4. Пам’ятайте, що вас оточують люблячі і небайдужі люди: батьки, вчителі, друзі!

5. Відчувайте впевненість у тім, що ви можете відстояти себе і свою безпеку, усвідомити себе людиною, що вибирає дорогу життя і відповідає за своє життя!

6. Усвідомлюйте себе людиною, яка обирає  життєвий шлях сама, і відповідає за свій успіх сама.

7. Ставте перед собою реальні, конкретні цілі, яких ви можете досягнути.

8. Вчиться планувати свою роботу. Не відкладайте «на потім».

9. Повторюйте собі: «У мене є сили, енергія, хороший настрій. Я впевнений в собі. Я активний і готовий до дій. В мене все вийде».

10. Скажіть собі: «Я це зроблю!» Установка на успіх забезпечує удачу.

Пройдіть онлайн тест для визначення вашої стресостійкості:

Наскільки ви стійкі до стресів?

 Джерело 1

 Джерело 2