Виявляється
надавати психологічну допомогу своїм дітям батьки можуть самостійно! Прекрасний
інструмент, який може допомогти в цьому – це терапевтичні казки!
Це дитячі твори, які допомагають вашому чаду прояснити різні життєві
ситуації, відреагувати накопичені емоції, познайомитись з різноманітними
стратегіями поведінки. Крім того, казки дозволяють дитині побувати на місці
героя в певних конфліктних ситуаціях в “безпечних умовах” і спробувати нові
способи вирішення конфліктів. Також в творах малеча може компенсувати те, чого
їй найбільше бракує в житті.
Терапевтичні
казки існують як в готовому варіанті, так їх можна складати
і самостійно.
Алгоритм використання казки надзвичайно
простий. Дітям до 12 років – батьки читають казку (тут
дитині дозволяється видозмінювати текст, додавати і вилучати фрази чи слова),
потім обговорюють ключові моменти, мотиви поведінки,
результати, і на останок – дитині пропонується намалювати
малюнок (не обов’язково одразу після обговорення), який
ілюструє казку або ключовий момент для дитини. Інколи можна використовувати ще
один заключний етап – драматизація або “програвання”
казки чи її частин. Дайте дитині можливість розподілити ролі,
за необхідності задійте членів родини чи іграшки і не слідуйте строго сюжету
казки, пам’ятайте, дитина змінює все так як їй потрібно.
Щодо
старших дітей, то тут
спосіб використання дещо інший. Підлітки починають вже скептично ставитись до
подібних історій, тому батькам варто піти на маленьку хитрість – вивчити казку напам’ять і досить природно і непомітно вставити її
в буденні сімейні розмови.
- ЯК СКЛАСТИ
ТЕРАПЕВТИЧНУ КАЗКУ?
«Казка чудово допомагає у вирішенні психосоматичних проблем, у
тому числі і тих, які пов’язані з фізичними недугами» – вважає
кандидат психологічних наук, казкотерапевт Разіда Ткач і пропонує алгоритм, за яким можна скласти
будь-яку терапевтичну казку. Вдома мама чи тато можуть
скласти терапевтичну казку самостійно. Візьмемо, наприклад, ситуацію про
нежить. Напишемо казку для дітей від 3-х до 9-ти років. Використовуємо
найпростіший прийом – персоніфікації проблеми. Казка буде складатися з
п’яти абзаців:
1. Жив-був хлопчик / дівчинка / або будь-який
інший персонаж, відомий дитині … Опишіть цей персонаж в 5-6
реченнях.
2. І ось одного разу хлопчик / дівчинка / або будь-який інший
персонаж зустрів Нежить … Опишіть Нежить, на кого він схожий,
який він, яка поведінка, що хоче від головного персонажа.
3. Через це … Що сталося з
головним персонажем після зустрічі з Нежиттю … придумайте, як змінилося життя,
що в ньому стало не так, якась виникла проблема.
4. І тоді … Що робить головний
персонаж, щоб позбутися Нежиті.
5. Розв’язка. Обов’язково
щасливий кінець. Нежиті більше немає, головний персонаж здоровий. Нежить краще
не вбивати, його можна розчинити, вигнати, поставити на службу і т.п.
- 9 ЦІКАВИХ СПОСОБІВ ТРАНСФОРМУВАТИ КАЗКУ
Слухати казки та історії – улюблене заняття для
всіх дітей. Це і ритуальна річ, яка дає почуття безпеки, і спосіб пізнання
світу. Та найголовніше це те, що казки розвивають уяву та здатність до
фантазування.
Будь-яку казку можна трансформувати та зробити
ще цікавішою! Далі наведено 9 способів, які допоможуть в цьому.
Техніку «зламана казка» пропонує дитячий
психотерапевт, казкотерапевт Любодара Любченко.
1. Поміняйте місцями злодіїв.
Що станеться, якщо вовк із «Червоної Шапочки» переслідуватиме Рапунцель?
2. Розкажіть казку від імені негативного
персонажа («Розповідь про трьох ведмедів, розказана
ведмедем» Н.Ж.Льовен або мультфільм «Правдива історія трьох поросят»).
3. Поміняйте місцями жертв і
переслідувачів: скажімо, бабуся Шапокляк і злий крокодил Гєна.
Або книга «Троє вовченят і Гидкий Свин» Є.Трівізаса (у ній не лише вовки —
чемні, пухнасті, з очима-намистинками, а й спосіб здобути перемогу інший: після
найміцнішого залізного бункера герої обирають будинок із квітів, краса якого
змінює серце злодія).
4. Змініть поворот сюжету на
протилежний. Нехай з’являться Неспляча красуня, у якої
розвинулося безсоння, Царівна-реготушка замість Несміяни.
5. Припустіть, що герой знає
класичний сюжет і розраховує на певний фінал, але події не повторюються.
Гидке каченя впевнене, що виросте красивим лебедем, а стає потворною качкою.
6. Вигадайте продовження.
Що робитиме дорослий Буратіно? Чи не сумуватиме царівна за жаб’ячим життям?
7. Змініть стать або вік головного
героя. Наприклад, хлопчик у казці «Червона Кепка» Л.Робертс.
Старий беззубий і підсліпуватий людожер («Джим і бобове стебло» Р.Бріггс), який
викликає бажання допомогти йому. Малюк-Карлсон прилітає до самотнього Старого.
8. Замініть тварин одного виду на
інший. Скажімо, «Дівчинка і три динозаври» Мо Віллемс.
Якщо від ведмедів можна було втекти, то тут дівчинка йде за дороговказом «2
милі до пастки», де останнє слово виправлене на «до чудового будинку».
9. Замініть один-два предмети на сучасні. Замість
дзеркала в мачухи Білосніжки — комп’ютер, Спляча красуня замість веретена
вражена струмом від несправного фена. А кресало можна замінити на фаєрбол.
Червона Шапочка гасає на квадроциклі, а бабуся лежить у ліжку з ноутбуком
(С.Мідлтон).
Досвід доводить, що навіть
молодші школярі легко знаходять сучасні болючі питання і залюбки зіштовхують з
ними казкових героїв. І ще одне вміння тренується —дивитися на речі під іншим кутом. А
це — складова критичного мислення, що допомагає в будь-яких конфліктах: можна
відстоювати позицію, можна шукати компроміс, а можна «зламати казку», змінити
історію. Чи не варто навчити цього кожну дитину?
Немає коментарів:
Дописати коментар