Я - геній. Розвиваємо свій мозок

6 простих правил, як зберегти молодість мозку 

Що треба робити, а чого уникати, щоби ваш мозок і в зрілому віці відмінно працював.

Як і будь-який складний механізм, наш головний мозок потребує уваги і турботи, щоби й у зрілому віці він продовжував діяти так само активно і швидко, як в юні роки.

Якби тільки існувала інструкція з технічного обслуговування мозку, де були б чітко прописані алгоритми налаштування його "мікросхем"!

На жаль, доступні поради на цю тему є доволі суперечливими. Це спонукало кореспондента BBC Future провести власне дослідження і на основі отриманих даних виробити шість практичних порад, як не дати розуму з віком втратити свою гостроту.

1. Не втрачайте віри у свої здібності

 Вам коли-небудь траплялося, увійшовши в кімнату, одразу забути, навіщо ви, власне, сюди прийшли?

Людина у віці може припустити, що це ознака того, що її пам'ять слабшає. Але таке цілком може статися і з молодими.

Чому ж, коли йдеться про наші здібності, ми з такою готовністю припускаємо найгірше? Адже негативні припущення, що не мають під собою реального підґрунтя, можуть врешті-решт і матеріалізуватися.

Щоби цього не сталося, просто вірте у себе.

Досліджуючи це питання протягом останнього десятиліття, Дайна Турон з Університету штату Північна Кароліна у США дійшла висновку, що з віком ми зазвичай втрачаємо віру у власні розумові здібності, навіть якщо ці здатності збереглися в нас на цілком високому рівні.

Тоді ми починаємо спиратися на різноманітні "милиці" - автонавігатор, записну книжку в мобільному телефоні та інше.

Однак не піддаючи свій мозок регулярній перевірці, ми тим самим прискорюємо його регрес.

Отже, якщо переступивши поріг кімнати, ми справді забуваємо, що нам у ній потрібно, необхідно почати тренування пам'яті або зробити тренінг більш інтенсивним, ніж раніше.

 

2. Бережіть вуха

Якщо порушується зв'язок між інтелектом і органами чуття, мозок неминуче страждає.

Часткова втрата слуху збільшує навантаження на увагу і зменшує число корисних стимулів, які поступають ззовні, призводячи тим самим до скорочення "сірої речовини".

Згідно з висновками одного дослідження, когнітивні здібності можуть в результаті скоротитися на 24% протягом шести років. Незалежно від віку важливо уникати ситуацій, які зношують слух.

Прослуховування гучної рок-музики протягом лише 15 секунд на день достатньо для того, щоб зашкодити слуху.

Та навіть користування феном для сушіння волосся чверть години на день може завдати шкоди дрібним клітинам, які відповідають за прийом звуків із навколишнього простору.

Ну а якщо ви вважаєте, що слух у вас вже порушений, зверніться до лікаря - проблему краще завжди вирішувати на ранніх стадіях.

 

3. Вивчайте мови, грайте на музичних інструментах

Замість того, щоб витрачати час на вправи для мозку чи розгадування кросвордів (від яких взагалі користі небагато), займіться серйознішою "гімнастикою" - грою на фортепіано, наприклад, або вивченням іноземної мови.

І те, й друге активізує цілу низку навичок, розвиваючи пам'ять, увагу, моторику і сенсорне сприйняття.

Опанування іноземної мови або техніки гри на музичному інструменті надають мозку гнучкість і еластичність, допомагаючи йому не втратити цих властивостей з роками.

В результаті проведеного нещодавно дослідження з'ясувалося, що у музикантів вірогідність виникнення старечої деменції на 60% нижча, ніж у людей, які не грають на музичних інструментах.

Інше дослідження встановило, що вивчення однієї іноземної мови віддаляє небезпеку розвитку хвороби Альцгеймера на п'ять років.

Музична або мовна практика принаймні дадуть вам можливість виявити і гідно оцінити свої здібності.

А якщо ви вважаєте, що у вас занадто складна робота для того, щоби ще й мови вивчати, вам дуже пощастило. Професії, які потребують високого інтелектуального навантаження, тримають мозок у тонусі.

Хоча після виходу на пенсію позитивний ефект збережеться недовго.

 

4. Не їжте шкідливих жирів

 Ожиріння згубне, зокрема, й для головного мозку. Холестерин, який накопичується в артеріях, обмежує доступ крові до мозку. В результаті порушеного кровотоку йому буде бракувати необхідної для нормального функціонування кількості їжі і кисню.

До того ж нейрони вкрай чутливі до гормонів, що виробляє шлунково-кишковий тракт, як-от інсулін.ВТОР ФОТО,UNSPLASH

Дієта, яка складається переважно з солодкої і висококалорійної їжі, може порушити інсулінову сигналізацію, спровокувавши ланцюгову реакцію, яка в підсумку призведе до утворення в судинах мозку атеросклеротичних бляшок.

Гарна новина полягає в тому, що певні речовини, як-от жирні кислоти Омега-3, а також вітаміни D і B12, гальмують старіння мозку.

Це пояснює, чому у людей похилого віку, які дотримуються середземноморської дієти, когнітивні навички зберігаються на тому ж рівні, що й у людей на сім з половиною років молодших.

 

5. Займайтеся фізкультурою і спортом

 Нам часто здається, що мозок не пов'язаний у першу чергу з м'язами. Однак насправді підтримання тіла в гарній фізичній формі є найкращим способом зберегти здоровим й мозок.

Фізичні навантаження тіла не тільки покращують приплив крові до мозку, а й сприяють підвищенню кількості протеїнів, які стимулюють зростання і розвиток нейронних мереж мозку.

Позитивний ефект від руху виявляється протягом всього життя.

Школярі, які ходять до школи пішки, звичайно краще вчаться, а пенсіонери, що регулярно гуляють, демонструють гострішу пам'ять і вищий рівень концентрації уваги.

Для мозкової діяльності є корисними найрізноманітніші тілесні практики, від легких аеробних (кардіо) тренувань до силових занять і навіть бодібілдингу. Оберіть режим, який найкраще відповідає вашому теперішньому рівню фізичної підготовки.

 

6. Веселіться так, ніби вам знову 21

 І, мабуть, найприємніша порада. Одним з найкращих способів зберегти мозок від старіння - це спілкування.

Люди, як відомо, - істоти соціальні і потребують спілкування із собі подібними. Спілкування з друзями і родичами стимулює нас, надихає на експерименти, звільняє від стресів і депресії.

Дослідження, яке проводилося нещодавно серед сімдесятирічних людей, показало дивовижні результати.

У найактивніших в соціальному плані людей імовірність зниження когнітивної активності у 12-річній перспективі на 70% менше, ніж у тих, хто веде замкнений спосіб життя.

Пам'ять, увага, загальна швидкість обробки даних мозком - все це тільки виграє від живого людського контакту.

Вчені стверджують, що єдиного універсального засобу для підтримки мозкової активності не існує.

Ті, кого роки, здається, тільки прикрашають, ведуть спосіб життя, який поєднує збалансоване харчування, фізичну активність і коло улюблених друзів.

І це рецепт не лише підтримки мозку, але й щасливого та здорового життя.

 І хоча в статті і написано, що розгадування кросвордів та виконання різноманітних вправ це "безглузда" ідея, але все ж така підтримка зайвою не буде.

Пропоную вам такі сервіси для виконання логічних вправ:

1. LearningUa

2. Logiclike

3. Formula

ЗНО-2021. Дати, поради для підготовки, психологічна підтримка

 

Методичні поради учням для підготовки до ЗНО

Тренуйся!
Перед офіційним (змаганням, атестаційним) тестуванням варто виконувати якнайбільше опублікованих тестів – просто заради тренування. Не можна навчатися добре вирішувати тести, не виконуючи їх самих, підмінюючи цю практику іншими видами контролю й самоконтролю. Ці тренування не тільки призводять до знайомства з типовими конструкціями тестових завдань, але дають вам і інший досвід – самоспостереження й оптимальної саморегуляції під час тестування.

Поспішайте!
Тренуйтеся із секундоміром у руках. Порівнюйте час потрібний для виконання тестів. Обмежуйте його. Без подібних обмежень, що змушують працювати в максимально швидкому темпі, без імітації загальної ситуації неможливо змоделювати той стрес (напругу), що викликає будь яке тестування.

Випробовуйте!
У тренуваннях застосовуйте правильну тактику, тобто додержуйтеся всіх рекомендацій, як правильно вирішувати окремі завдання або тест у цілому. Наприклад, не слід двічі перечитувати малозрозумілу інструкцію, а потрібно відразу ж ознайомитися з варіантами відповідей. Тоді зміст відповідей пояснить вам, що ж саме є необхідним в інструкції до даного завдання. Це конкретний приклад тактики, яку треба випробувати. Її можна освоїти й ефективно застосовувати тільки активно тренуючись у тестуванні.

Пропускайте!
Треба навчатися пропускати важкі або незрозумілі завдання. Пам’ятайте: у тесті завжди знайдуться такі завдання, з якими ви обов’язково впораєтеся. Просто нерозумно недобрати балів тільки тому, що ви не добралися до «своїх» завдань, а застрягли на тих, навчальний матеріал, який вам невідомий. Звичайно, така тактика може принести успіх далеко не завжди. Якщо тест побудований за принципом «сходів» і починається з легких питань, то не варто пропускати всі перші завдання.

Вгадуйте!
Якщо ви впевнені у виборі, але інтуїтивно може віддати перевагу якійсь відповіді іншим, то інтуїції варто довіряти! Така довіра, як правило приводити до приросту балів.

Виключайте!
Багато завдань можна швидше, якщо не шукати відразу правильну відповідь, а послідовно виключати ті, які явно не підходять. Метод виключення дозволяє концентрувати увагу всього на одній-двох ознаках (а це легше), а не відразу на п’ятьох – сімох (що набагато складніше).

Скорочуйте вибір!
Якщо кілька відповідей (1-2) із чотирьох або п’яти варіантів здаються вам зовсім невідповідними, а інші підходящими з різною імовірністю, то у цьому випадку правильніше буде не пропускати завдання, а намагатися вибрати відповідь із інших просто навмання. Шляхом такої тактики ви отримаєте більше балів. Це – теорія ймовірності. Адже «негативне знання» (про те, яка відповідь свідомо не годиться) – це теж знання, і не розумно відмовлятися від його використання.

Думайте тільки про поточне завдання!
Коли ви бачите завдання (питання), забувайте все, що було в попередньому, як правило, завдання в тестах не пов’язані один з одним, тому знання, які ви застосували в одному (уже вирішеному вами), як правило, не допомагають, а тільки заважають сконцентруватися й правильно вирішити інше завдання.
Це установка дає вам й іншим безцінний психологічний ефект – забудьте про невдачу в минулому завданні (якщо воно виявилося вам «не по зубах»). Думайте тільки про те, що кожне нове завдання – це шанс набрати бали.

Читайте завдання до кінця!
Поспіх не повинен призводити до того, що ви будете намагатися зрозуміти умови завдання з «першими словами» і добудовувати кінцівку у класній уяві. Це вірний спосіб зробити прикрі помилки в найлегших питаннях.

Не засмучуйся!
У будь-якому професійно підготовленому тесті чимало завдань, з якими ви просто не зможете впоратися (так заплановано). Більше того, всі 100% завдань зможуть виконати лише одиниці! Тому немає ніякого сенсу розхлюпувати емоційну енергію на передчасну досаду.
Навіть якщо вам здається, що ви допустили занадто помилок і просто завалити тест, пам’ятайте, що дуже часто таке відчуття є помилковим: при порівнянні ваших результатів з іншими може з’ясуватися, що інші допустили ще більше помилок. У підсумку ви одержите якщо не найвищий тестовий бал, то цілком пристойний.
Ця установка особливо знадобиться «круглим відмінникам», які звикли при звичайних методах контролю домагатися максимального результату (завжди «п’ятірки»). Якщо ви хочете стати класним «тестовим бійцем», навчайтесь не тільки наносити удари, але й «тримати» їх (якщо висловлюватися термінами боксу). Потрібно категорично відмовитися від «комплексу відмінника», який не звик непохитно переносити окремі локальні невдачі.

Заплануйте два кола!

Сплануйте середній час на кожне завдання таким чином, щоб за дві третини (максимум три чверті) сеансу пройти всі завдання «за першим колом». Тоді ви встигнете набрати максимум балів на легких для вас («своїх») завданнях, а потім зможете подумати й добрати щось на важких, які вам спочатку довелося пропустити. (Подібний рецепт, на жаль, не годиться для комп’ютерних тестів, які часто просто не дозволяють повертатися до попередніх завдань далі, ніж на один крок). 

При тестуванні випускники переживають напруження усамітнено й приховано. Його ж наслідки виявляються в інших формах. Розроблені рекомендації підкажуть, як вийти з такого становища з найменшими втратами, відпрацювати основні моменти підготовки та проходження відповідальних і неминучих етапів життя. 

 

Психологічний супровід зовнішнього незалежного оцінювання

Іспити , як і більшість явищ життя, – явище перехідне. Коли вони закінчуються, з’являється відчуття свободи, забуваються сльози, нервування, повертається спокійний сон. Але ж можна скласти іспит і з меншими витратами для власного здоров’я, отримати добрі оцінки й чекати наступного іспиту без страху і безсонних ночей.

Готуючись до тестування, старшокласникам важливо відчувати допомогу з боку дорослих. Це може бути як підтримка інформаційного характеру стосовно питань проходження процедури ЗНО або опрацювання навчального матеріалу, так і психологічна настанова, переконання в тому, що за умови серйозної підготовки й виявлення ґрунтовних знань випускник може сподіватися на гарні результати. Така допомога має надаватися учням не лише батьками, а й педагогами, психологами. Під особливою увагою дорослих повинні залишатися тривожні, невпевнені в собі випускники. Бажано, щоб такі діти не отримували на свою адресу негативних оцінок, не піддавались критиці. Краще підбадьорювати їх, вселяти впевненість у власних силах.

Тому найоптимальнішим варіантом підготовки до складання іспитів та проходження тестового періоду є такий:

– Раціональне харчування (мед, горіхи, молочні продукти, риба, м’ясо, овочі та фрукти) забезпечать баланс необхідних інгредієнтів та відновить енергетичні витрати.

– Нормальний здоровий сон та відпочинок зменшать навантаження на нервову систему.

– Не варто в цей період відмовлятися від занять спортом чи улюбленої справи – це буде своєрідний відпочинок.

– Слід пам’ятати про біоритмологічні особливості: “сова”, неефективно працює о 6-8 годині ранку, а “жайворонок” навряд чи буде працездатним до 2-3 години ночі. В усіх людей рівень біологічної активності знижений із 17.00 до 18.00 години.

– Можна вживати тонізуючі препарати рослинного походження, наприклад, із женьшеню чи елеутерококу.

Правильна організація вивчення навчального матеріалу є чинником успішності.

Спочатку слід переглянути весь матеріал і розподілити його таким чином: якщо треба вивчити 100 питань за 4 дні, то в перші 2 дні вивчається 70% інформації, третього дня – решта, а четвертого дня повторюють вивчене. При цьому складні теми можна чергувати з простими, не обов’язково вивчати всі питання поспіль.

Є й деякі психологічні особливості, які слід ураховувати при вивченні матеріалу.

1.      “Ефект краю”. Найкраще запам’ятовується інформація, вкладена на початку й наприкінці тексту. Тому під час запам’ятовування слід напружувати свої пізнавальні здібності саме при вивченні середини.

2.      Повторювати матеріал теж слід вдумливо, оскільки після “завантаження в мозок”, якщо не повторити цю інформацію, 20-30% її втрачається впродовж перших 10 годин. Щоб цього не сталося, слід працювати з текстом так: спочатку прочитати його, потім повторити вдруге, через 20 хвилин – утретє, а через 8-10 годин – учетверте, і ще раз – через добу.

3.      Наявність власної стратегії та пошуку відбору інформації, свого інтелектуального стилю полегшує вивчення. Так, знаючи особливості своєї пам’яті, можна вивчати матеріал зорово, можна проговорювати його вголос, або переказувати комусь, а іноді допомагає потрібна річ – шпаргалка.

4.      Аутогенне тренування та власні формули заспокоєння налаштують учнів на впевнений лад та оптимізм.

5.      Підтримка батьків – один із чинників успіху.

Емоційний батьківський захист – велика підтримка перед іспитом. Водночас справжня підтримка повинна ґрунтуватися на підкресленні здібностей, та позитивних сторін дитини. Підтримувати свою дитину – значить вірити в неї. Підтримка заснована на вірі в природжену здатність особи долати життєві труднощі при підтримці тих, кого вона вважає значущими для себе. Дорослі мають нагоду продемонструвати дитині своє задоволення від її досягнень або зусиль. Інший шлях – навчити підлітка справлятися з різними завданнями, створивши у нього установку: «Ти можеш це зробити!».

Щоб продемонструвати свою віру в дитину, батьки повинні мати мужність і бажання зробити наступне:

·         забути про минулі невдачі своєї дитини;

·         допомогти дитині знайти впевненість у тому, що він/вона справляться із тим чи іншим завданням;

·         пам’ятати про минулі успіхи і повертатися до них, а не до помилок.

Існують слова, які особливо підтримують дітей, наприклад: «Знаючи тебе, я упевнений, що ти все зробиш добре», «Ти знаєш це дуже добре» тощо. Підтримувати можна також за допомогою дотиків, сумісних дій, тощо.

ПСИХОЛОГІЯ ЦІКАВА: 10 фактів про людську психіку

1.Люди з дуже високим IQ не мають багато друзів.

Давним-давно, коли наші далекі предки займалися полюванням, дружба була важливою для виживання племені, оскільки так було легше вполювати мамонта. Люди все ще дружать, але не заради своїх переваг.

Проте нещодавнє дослідження показало, що людям з високим рівнем інтелекту не потрібно багато друзів. Це трапляється тому, що їхній мозок зайнятий вирішенням дійсно серйозних проблем, і вони сприймають спілкування як марну трату часу. Але це не привід відмовлятися від друзів. Дослідження довело, що дружба позитивно впливає не тільки на психологічний стан, але і на стан здоров'я. Тому іноді краще відмовитися від книг і поспілкуватися з цікавими людьми.

2. Депресія змінює сприйняття кольорів.

Люди, що страждають депресією, часто кажуть: "Життя втратило кольори". Це не просто сталий вираз, це реальний медичний факт. Під час депресії сітківка ока стає менш чутливою до контрастних кольорів, і пацієнти починають погано розрізняти кольори. Це також працює в зворотному напрямку: якщо ви оточені сірими і похмурими кольорами, то ви більш схильні до депресії та меланхолії.

3. Молоді люди частіше страждають від депресії.

Опитування показує, що найбільш нещасливими людьми у світі є люди молодші 30 років. Чоловіки та жінки від 18 до 30 років більше схильні до тривожності та стресу. І хто сказав, що молодь - це безтурботні люди?

4. Не хваліться своїми планами, бо нічого з них не вийде.

Якщо ви вирішили почати щось нове (не їсти після 6:00 вечора, бігати вранці або вивчати іноземну мову), ніколи нікому не розказуйте про свої плани. Бо у вас нічого не вийде. Коли ви говорите про свої плани, ваш мозок сприймає це завдання як "виконане", і потім дуже важко переконати його в протилежному. Це може звучати як забобон, але психологи довели цю кореляцію за допомогою серйозних досліджень та експериментів.

5. Знання іноземної мови допомагає приймати рішення.

Щоб мати здатність краще приймати рішення, вам не треба бути холоднокровним: потрібно лише подумати іноземною мовою. Вчені вважають, що люди часто діють емоційно, коли приймають вирішальні рішення. Проте, якщо ви проаналізуєте ситуацію іноземною мовою, то буде задіяна раціональна частина вашого мозку, тому ваш підхід буде більш збалансованим і не включатиме надмірні ризики.

6. Втома може підвищити вашу творчість.

Якщо ви хочете скласти креативну ідею, то краще втомитися. Творчі думки часто приходять до виснажених людей, тому що їх мозок працює менш ефективно: він не відкидає ідеї, які з першого погляду можуть здаватися божевільними.

Божевільна ідея може стати початком величезного проекту. Ось чому хороші ідеї часто надходять до наших голів у душі після тривалого робочого дня. Якщо ви рання пташка, то ваш творчий процес може розпочинатися ввечері, і якщо ви сова, то до вас натхнення може прийти зранку.

7. 80% кожної бесіди - плітки.

Основна частина будь-якої розмови - плітки, і цей чинник не залежить від статі: чоловіки схильні пліткувати так само, як і жінки. Вчені оголосили шокуючу статистику: 80% наших бесід є просто плітками і обмін інформацією про друзів і колег. Проте плітки - це не так вже й погано: це важливий спосіб спілкування. Це допомагає людям підтримувати соціальні зв'язки. До речі, шимпанзе люблять співати про своїх родичів.

8. Ви можете купити щастя.

Люди кажуть, що купити щастя неможливо. Проте психологи повідомили таку інформацію: ви можете купити почуття щастя, але гроші слід витратити не на себе, а на родичів, друзів чи доброчинність. Коли ми приносимо радість іншим, ми підвищуємо нашу самооцінку і стаємо щасливими і задоволеними нашим життям.

9. На встановлення довіри достатньо 20 секунд.

Щоб встановити довіру, потрібно обійняти людину приблизно 20 секунд. Звичайно, тільки після того, як ви отримаєте згоду. Це відбувається через окситоцин, гормон, який виділяється, коли ми відчуваємо себе в безпеці, що заспокоює і розслаблює нас (у тому числі, коли ми з нашими близькими). Отже, є ще одна причина для обіймів протягом довгих зимових вечорів!

10. 80% ваших думок є негативними.

Щодня в нашій голові виникає від 12 до 60 тисяч думок. Наш мозок є більш потужним, ніж будь-який комп'ютер. Але 80% наших думок є негативними. І більшість з цих негативних думок повторюються кожен день. Отже, всі дурні думки, що приходять вам у голову кожен день, є абсолютно нормальними: це трапляється з усіма.

Міфи (неправдива інформація) про психологів

Хто такий психолог і навіщо він потрібен

 

Навіть в нашому сучасному світі люди не зовсім правильно розуміють, хто такий психолог і навіщо він узагалі потрібен. У нашій країні дуже мало інформації про значення, важливість та можливості психологів‑практиків. Важливо знати, чим відрізняється психолог від психотерапевта чи психіатра. Для більшості немає ніякої різниці. Побутує думка, що всі вони працюють із психами.

Найчастіша реакція на слово «психолог»: «мені це не потрібно», «моя дитина що психічно хвора?» або «що я — псих?». Навіть якщо людина розуміє, що в неї є певні проблеми, вона не поспішає звертатися за допомогою, бо не знає куди і до кого.

Здавалося б, болить зуб — до стоматолога, зламав руку — до травматолога, не працює телевізор — у майстерню з ремонту побутової техніки. А куди ж іти, якщо болить душа?

Є, звісно, варіант: можна звернутися до психолога. Але хто ж він такий? Багато з тих, хто обрав саме цей шлях, стикаються з такими стереотипами:

• до психологів ходять одні «психи»;

• до психологів ходять слабаки;

• я сам собі психолог або мій друг найкращий для мене психолог;

• психологи бачать людей наскрізь.

У чому ж особливості роботи цієї особи і чим вона відрізняється від психотерапевта і психіатра?

Психолог — це спеціаліст, який має відповідну освіту і працює із здоровими людьми, котрим необхідна допомога в різних життєвих ситуаціях (сімейні стосунки, труднощі у дитячо-батьківських взаємовідносинах, непорозуміння з колегами, втрата близьких, проблеми вибору тощо).

Психотерапевт — особа, яка має кваліфікацію з психотерапії. Працює з психологічно здоровими людьми, у яких є внутрішньоособові проблеми, що спричиняють багато незручностей і заважають нормально жити.

Психіатр — лікар із медичною освітою, який працює з людьми, що мають різні психічні захворювання.

Таким чином, якщо в нас у житті складаються ситуації, які ми не можемо вирішити самостійно, або є внутрішньоособові проблеми, тоді йдемо до психолога чи психотерапевта. Усе, що стосується психічних хвороб, то це — до психіатра.

Існує вислів «Краще поплакати у психолога, чим сміятися у психіатра».

Слабка людина не звернеться до психолога, бо, як правило, не шукає рішення, а намагається перекласти відповідальність на інших, звинувачує всіх і все, намагається «забутися» за допомогою алкоголю чи наркотиків. Тільки сильна особа здатна визнати свою проблему. Потрібні неабиякі душевні ресурси для пошуків рішення і мужність для звернення за допомогою.

Той, хто просить про допомогу, виглядає дурнем усього 5 хвилин. Той, хто цього не робить, залишається ним на все життя

Хтось вважає, що він зможе впоратися зі своїми проблемами самотужки. Але дуже важко подивитися на себе зі сторони. Це все одно, що стоматолог буде сам собі лікувати зуби, а хірург сам себе оперувати.

Близька людина може заспокоїти, надати підтримку. Але, що змінюється у вашому житті після таких посиденьок? Пройде час і ви наступите на ті самі граблі. І знову той же стрес й непорозуміння.

Отже, психологи працюють із цілком ЗДОРОВИМИ ЛЮДЬМИ, яким потрібна підтримка у вирішенні конкретної ситуації або проблеми. Психолог не дає порад, не має чарівної палички, не оцінює і не критикує. Він спрямовує вас, дає можливість зрозуміти те, що насправді відбувається у вашому житті, допомагає роздивитися різні варіанти рішень та знайти вихід.

Психолог — це той, хто несе світло, поки ви шукаєте дорогу.

Вибір за вами: жити за звичним сценарієм, роками створювати своє власне пекло, змушувати страждати себе та своїх близьких, а, можливо, ризикнути і змінитися.

Велика мужність — усвідомити, що у вашому житті не все добре, наважитися взяти на себе відповідальність за те, що відбувається, і почати з цим працювати. Пройти через біль, страх, власний опір і стати іншим. Із більшими можливостями, із новими бажаннями, із новим поглядом на себе і на все, що вас оточує. І стати ще більш щасливим, здоровим, упевненим і успішним.

«Більшість людей щасливі настільки, наскільки вони вирішили бути щасливими» (А. Лінкольн)